В житті кожної людини письмо відіграє надзвичайно важливу роль. Воно допомагає подолати простір і час, зберегти накопичений досвід й передати його з покоління в покоління, від народу до народу.
Найперші спроби письмової фіксації мовлення відбувалися ще в первіснообщинному ладі, в добу кам’яного віку. Внаслідок культурного розвитку людства письмо зазнало еволюції, у ході якої почали застосовувати для запису мови знаки.
Ознайомити з історією походження писемності, показати матеріали й інструменти, що використовувались для письма в Давньому Єгипті, Греції, середньовічній Європі мали на меті працівники музею.
В рамках проекту «Музейна педагогіка» для школярів підготували захопливу і пізнавальну подорож у часі. Старший науковий співробітник музею Василь Банах провів учнів експозиційними залами. Діти довідались як виникло письмо, що таке ієрогліфи, піктограми, хто створив перший алфавіт, які його особливості, поширення.
Після коротенької теоретичної частини уроку, школярі на практиці змогли застосувати свої знання, вміння, навички і, навіть, отримали можливість доторкнутись до експонату. А це – оригінальні фондівські раритети: Коран, «Требник» 1682 року, Biblia Sacra 1751 року.
Гортаючи пожовклі, потерті від часу сторінки рукописів, стародруків, діти думками поринули в ті далекі часи і на мить опинилися в іншому тисячолітті, де немає ручок, зошитів… Тільки вугільні палички і папір для писання, виготовлений на бавовняній основі за старою технологією. За допомогою організатора майстер-класу, завідувачки відділу «Релігії давнього світу» Надії Полянської, на цих сувоях учні записували своє ім’я, прізвище, по батькові грецькими, кириличними, латинськими буквами, а єврейськими і арабськими цифрами справа наліво – цифри. Хоча було важко, але школярі ретельно виводили кожну букву, кожне число. Їх очі блищали неймовірними іскринками від побаченого і почутого в залі.
Такі майстер-класи музейники і надалі планують проводити із школярами. Адже проект «Музейна педагогіка» – реальна і цікава альтернатива комп’ютерним іграм, «Макдональдсу»… Запровадження таких нестандартних уроків регулює у дітей не лише процеси естетичного сприймання світу, абстрактного та асоціативного мислення, а й розвиває їхню особистісну сферу, відчуття власного «я».
Олена Малюга – молодший науковий співробітник ЛМІР
(032) 261 48 22, 235 61 00