3 лютого 2011 року у виставковому залі Львівського музею історії релігії відбулася зустріч з Високопреосвященнішим владикою Димитрієм Рудюком, митрополитом Львівським і Сокальським УПЦ КП.
Зустріч відкрив Микола Хмільовський, завідувач науково-методичного відділу словами патріарха Київського і всієї Руси-України, голови УПЦ КП Філарета про існування плану знищення Київського Патріархату. У своїй Заяві від 30 грудня 2010 року Патріарх сказав : "З відповідальністю заявляю - в Україні є намагання реалізувати масштабний план з розвалу та знищення Київського Патріархату. Цей план створений у Москві та запропонований Московським патріархом Кирилом і його підлеглими для реалізації в Україні. Головна роль у цьому плані відведена органам державної влади". Заява та оцінки владики Філарета лягли в основу рішень Позачергового Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 23 січня 2011 року. М. Хмільовський попросив митрополита Димитрія детальніше охарактеризувати рішення Собору, та розповісти про стан справ у Львівсько-Сокальській єпархії УПЦ КП.
Митрополит Димитрій в своєму слові до присутніх наголосив найперше на оптимізмі, який лежить в самій суті християнської благовісті, та пригадав слова Христа, що ворота пекельні не в силі здолати Церкву. "Тому заяви, які прозвучали останнім часом, спрямовані перш за все на те, щоб поінформувати і мирян, і духовенство про ту проблему, яка сьогодні наростає в Українській державі", - сказав владика Димитрій.
Водночас митрополит зазначив, що зараз в державі спостерігаємо загальну тенденцію, спрямовану на ліквідацію Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка проявляється не в поодиноких випадках. За словами митрополита, за останній рік було кілька прецедентів від сходу України і до заходу, коли з духовенством УПЦ КП проводилася агітаційна робота про перехід до УПЦ МП. Зокрема, йдеться про події у Київській єпархії, у Донецькій єпархії. Також представники влади і у Вінницькій області викликали священиків до себе, пояснювали про єдину правильну церкву, яка має бути в Україні.
Ще одним пунктом названого плану є намагання нагло ухвалити нову редакцію Закону України " Про свободу совісті та релігійні організації ". Як відомо, Собор висловив незгоду як з пропонованими принциповими змінами до Закону, так і з поспішним способом їхнього прийняття без урахування думок конфесій та направив з цього приводу звернення Архієрейського Собору УПЦ Київського Патріархату до Президента України В. Ф. Януковича, Прем'єр-міністра України М. Я. Азарова, Верховної Ради України та її Голови В. М. Литвина.
Позицію УПЦ КП, зокрема щодо передчасності надання статусу юридичної особи релігійним об'єднанням ( церквам ) підтримали всі церкви в Україні. За словами митрополита Димитрія, це питання обговорювалося на засіданнях Всеукраїнської ради Церков. "Ми з усіма церквами в Україні дійшли до спільного знаменника, що зараз, у цій ситуації, яка є в Україні, ми не можемо закласти таку бомбу під цей релігійний мир, який, фактично, тут встановився з кінця 90-х років", - зазначив владика.
Андрій Юраш, доцент ЛНУ ім.. І. Франка, кандидат політичних наук зазначив, що до певної міри є неспіврозмірними такі гострі оцінки церкви з поодинокими фактами нагінки на окремі парафії УПЦ КП. Чи не є це грою на випередження?
Можливо ми трохи "перебрали", погодився митрополит Димитрій. " Але ми знаємо, яка є насправді тенденція. Протестанти нам нагадують: "Ви дивіться, бо спочатку Київський патріархат зліквідують, а потім інші церкви. Бо " русский мир ", то є " русский мир ". І представники УГКЦ помічають ці тенденції у вигляді "підгорецьких монахів", і інші церкви також. Ми не просто це заявляємо, бо це сталося в окремих єпархіях - це загальна тенденція. Тут нам треба разом діяти", - заявив владика Димитрій. І ми маємо результати. Нагадаємо, 31 січня до Київської патріархії вперше надійшов лист-відповідь від заступника голови Адміністрації президента, в якому сказано: "У зв'язку з Вашим зверненням на ім'я Глави держави стосовно окремих тенденцій державно-церковних відносин в Україні та питань, пов'язаних з діяльністю УПЦ КП, повідомляємо, що відповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади доручено вжити необхідних заходів для їх врегулювання".
Наталя Матлашенко, завідувач відділу музею зауважила, що "політизація" релігійного життя, втягнення церкви у боротьбу, протистояння завжди шкодило церковному реноме. Активне соціальне служіння, навпаки, підносить авторитет церкви у суспільстві. Як приклад, вона вказала на роботу з "важкими" підлітками братів-селезіян ( УГКЦ ) при парафії Покрову Богородиці на вул. Личаківській.
У відповідь митрополит Димитрій наголосив, що місія церкви полягає не в боротьбі з бідністю, не в подоланні соціальних негараздів - це завдання суспільства, держави, бо саме вони своєю недосконалістю, захланністю нищать образ Божий в людині. Церква покликана допомогти людині в духовному, моральному зростанні. Успішність соціального служіння лежить в площині тісної співпраці церкви і держави. Як приклад, владика навів досвід Німеччини, де держава делегувала свої соціальні функції у значній мірі Католицькій та Лютеранській церквам. При цьому вона забезпечила їх належними фінансовими та матеріальними ресурсами, виробила відповідну правову основу.
.jpg)
Руслана Бубряк, завідувач відділу музею попросила прокоментувати повідомлення в пресі, що патріарх Москви Кирило запропонував Україні ввести навчання релігії в школі.
Митрополит Димитрій розповів, що минулої п'ятирічки Всеукраїнська рада церков розробила проект навчальних планів і підручників курсу " Основи християнської етики ". У розробці курсу брали участь повноважні представники всіх церков - католики, греко-католики, протестанти, православні різних конфесій, зокрема й УПЦ МП. В результаті довготривалої роботи ми вийшли на узгоджений, консолідований варіант, який було представлено Міністерству освіти та науки. З невідомих причин Міністерство цей варіант відхилило. Натомість прийняло для провадження варіант, який запропонувала Катехитична комісія УПЦ Московського Патріархату. Знову ми бачимо поділ на рівних і рівніших, на правильних і неправильних. Стосовно вказаної заяви патріарха Кирила Владика сказав, що вона йому не відома.
Василь Кметь, доцент ЛНУ ім.. І. Франка, кандидат історичних наук запитав, чи активне протистояння ідеї " русского мира " не робить нам часом ведмежу послугу, не поборює, а популяризує цей посил патріарха Росії Кирила.
"Мені здається, що цей " русский мир " вже луснув давно, і я боюся, щоб з цього " русского мира " не вийшло, як в тій приказці : гора народила мишу. Бо мені здається, що цей " русский мир " відкидаємо не тільки ми. Я знаю, що і єпископат, і духовенство УПЦ в єдності з Московським Патріархатом у цей " русский мир " не вірять", - наголосив митрополит Димитрій.
Владика пояснив, що ця теорія має і свої позитиви, з яких він радіє. "Це дуже добре, що патріарх Кирил задав нам такий тон до дискусії. Я бачу, як ми спали, і навіть в якійсь мірі докотилися до того, що самі почали міфологізувати свою історію. І ось, коли з'явилася ця теорія " русского мира ", яка будується на " общности " народів, мені здається, що ми знову повертаємося до тої традиції святості, яка була в Києво-руський період". На думку митрополита, це те, що потрібно для української держави, тому що ми почали забувати нашу державу, наших князів. "Щось ми так, знаєте, стомилися говорити про Хрещення Руси - відсвяткували в 988 році, і, начебто, таке враження, що почали шукати у трипільських горщиках чогось більшого для нас", - наголосив він.
Людмила Ходькова, завідувач відділу музею нагадала владиці й присутнім, що у Сокальському районі є села Шишаки та Двірці - місця, що пов'язані з пам "яттю видатного митрополита Київського і всієї Руси, святителя Петра Ратненського. У цих місцях був відомий монастир. Тож, чи планує церква відродити там чернече життя.
У відповідь Митрополит зазначив, що заснування монастиря та відновлення правдивого східного подвижництва в єпархії є його заповітною мрією. Можливо, монастир постане у цих місцях поблизу ріки Рати, де найближчого часу ми плануємо побувати.
На завершення Микола Хмільовський від імені всіх присутніх подякував митрополитові Димитрію за вичерпні відповіді, за довірливу атмосферу зустрічі. Від імені директора музею п. Зоряни Білик передав для особистої бібліотеки владики музейні видання та висловив впевненість у продовженні співпраці музею та єпархії в дослідженні та популяризації історії православ'я в Україні.
У напутньому слові Іван Гречко, голова Клубу греко-католицької інтелігенції подякував за прекрасно організовану зустріч, за докладні відповіді на поставлені запитання. Як греко-католик він привітав братів-православних з тим, що на Львівській кафедрі вони мають такого високоосвіченого і мудрого владику. Висловив надію, що дружні й товариські стосунки, які склалися з покійним митрополитом Андрієм Гораком, буде збережено й примножено при владиці Димитрію.
В УПЦ КП частково задоволені результатом своїх протестів щодо утисків з боку влади
УПЦ КП проведе конкурс для будівництва Кафедрального собору у Львові
Митрополит Львівський і Сокальський не вірить у ліквідацію УПЦ КП
«Русскій мір» давно лопнув, - митрополит УПЦ КП
У юридичному статусі для Церков львівський митрополит УПЦ КП бачить бомбу
Жодні пекельні сили не здолають УПЦ КП, – митрополит Львівський
Київський патріархат хоче збудувати кафедральний храм у Львові
3 лютого 2011 року
Микола Хмільовський
завідувач відділу Львівського музею історії релігії