Звіт про роботу ХХІІІ Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні (20 – 24 травня 2013 р.)
У Львівському музеї історії релігії завершила свою роботу ХХІІІ щорічна (травнева) міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Інститутом релігієзнавства – філією Львівського музею історії релігії, Львівським відділенням Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, Відділенням релігієзнавства Інституту філософії НАН України імені Г. Сковороди, гуманітарним факультетом Українського католицького університету.
Перший день роботи конференції присвячено ювілейній даті 1025-річчю запровадження християнства в Київській Русі. Пленарне засідання відкрила професор Українського інституту національної пам’яті (м. Київ) доктор історичних наук Алла Киридон, яка проаналізувала кардинальний вплив християнства на розвиток історії, культури та духовності народу у віросповідному, культурно-інтелектуальному і соціальному (суспільно-державному) вимірах. Вона також охарактеризувала модуси репрезентацій теми в історіографічному дискурсі на різних етапах історичного розвитку, відзначаючи, що у радянській історіографії простежувалось табуювання релігії, а саме явище християнства розглядалося радше в культурному аспекті, тоді як в умовах незалежної України відбувається звернення уваги до проблем релігійно-церковного життя у пошуках досконалої моделі державності. А російський вчений Валерій Дурновцев (Вища школа джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету, м. Москва) розглянув перипетії історіософської й історіографічної долі однієї з кардинальних проблем російської суспільно-історичної й політичної свідомості – «Росія і Захід»(«Росія та Європа»). Гість із Білорусі Сергій Тарасов (Інститут парламентаризму і підприємництва, м. Мінск) познайомив учасників конференції із результатами своїх досліджень щодо християнізації Полоцької землі.
Катерина Усачова (Інститут кримінально-виконавчої служби, м. Київ) подала характеристику еволюції агіографічної літератури, а Вікторія Любащенко (Український католицький університет, м. Львів) подала свідчення про ранні єресі в літературних джерелах середньовічної Русі.
У контексті подальшого розвитку християнства Олег Жерноклеєв (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ) охарактеризував історичні витоки та етапи становлення третього чину.
Оригінальними були виступи працівників Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії Олександри Киричук і Миколи Бандрівського. О. Киричук привернула увагу до сакральних печерних пам’яток Подністров’я, зокрема до печери с. Монастирок на Тернопільщині, де збереглась унікальне скельне зображення Ісуса Христа і висловила припущення про можливий їх зв'язок із християнством Римської імперії ІІІ ІV ст., до складу якої у певний період входили ці землі. М. Бандрівський представив результати історико-архітектурних досліджень північної ділянки партерних компартиментів і підвалів колишнього домініканського монастиря у Львові, які передані музею та порушив проблему локалізації «мега екклєзія» руських князів у Львові.
Таїсія Сидорчук (Науково-дослідний центр орієнталістики ім. О. Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ) ознайомила присутніх із архівом відомого історика (О. Пріцака) та відтворила обставини відзначення тисячоліття хрещення Русі-України в діаспорі.
З нагоди пам’яті ініціатора і покровителя конференції о. Олег Гірник виступив із доповіддю «Ярослав Дашкевич і Михай Епштейн: парадокси духовного відродження».
Наступного дня учасники конференції працювали у чотирьох секціях:
1) етноконфесійний розвиток у ХVІ – на початку ХХ ст.;
2) виклики ХХ ст.;
3) політологія, соціологія, філософія та етнологія релігії;
4) сакральне мистецтво.
Широкий формат і строга періодичність конференції дозволяють визначити певні тенденції в релігієзнавстві.
Робота першої секції показала, що церковна історія періоду досліджувалась за трьома напрямками: 1) поглиблене вивчення окремих джерел; 2) дослідження різних аспектів життя і суспільної діяльності духовенства другої половини ХVІ – початку ХХ ст.; 3) становище конфесій у Російській імперії.
Що ж до першого визначеного нами напрямку досліджень учасників конференції, то об’єктом їхнього наукового інтересу стали нові різноманітні джерела. Науковці Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка виступили із аналізом пом’яників Київської митрополії ХVІ – ХVІІ ст. (декан історичного факультету Леонід Тимошенко), парафіяльно-братського архіву Львівської церкви Св. Великомученика Теодора Тирона (Богдан Лазорак), «Сводної Галицко-русскої летописі 1700 по 1772 года» Антона Петрушевича (Володимир Кісіль). Співробітники Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України презентували дослідження церковних печаток Каньчузького деканату Перемиської греко-католицької єпархії кінця XVIII – початку ХХ ст. (Ірина Скочиляс), латиномовний панегірик 1747 р. на честь київського митрополита Атанасія Шептицького (Юліана Татьяніна).
Ми з радістю відзначаємо, що джерелознавчі дослідження учасників конференції привернули увагу викладачів Вищої школи джерелознавства, допоміжних і спеціальних історичних дисциплін Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету (далі – ВШДДСІД ІАІ РДГУ), які цього року взяли участь у роботі різних секцій. Зокрема Рамазанова Джаміля ввела у науковий обіг цікаві російські джерела про перебування Іоаннікія і Софронія Ліхудів у Львові. Інша російська колега цього ж закладу Юлія Шустова, яка багато років поспіль тісно контактує із Львівським музеєм історії релігії, а також заступник генерального директора Львівської національної бібліотеки України ім. В. Стефаника Ольга Колосовська та співробітниця відділу рідкісної книги Ірина Качур здійснили поглиблений аналіз бібліотеки Львівської Ставропігійської друкарні, фондів Антона Петрушевича і реестру продажу книг 1788–1791 рр. Остапа Білявського.
Про цікаві невідомі факти із життя прогресивних Мізесів та ортодоксальних Орштайнів єврейського Львова кінця XIX ст. розповіла Ольга Котовська (Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України). Олена Циквас (Львівський національний університет ім. І. Франка) здійснила синтез оригінальних документів Центрального державного історичного архіву України у Львові презент для духовенства Львівської унійної єпархії у XVIII ст.
Другий напрямок дослідження життя галицького духовенства ХІХ ст. презентували наукові співробітники Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (Львів): Ірина Орлевич на прикладі отця Василя Ільницького характеризувала участь священиків у науковому і громадському житті Галичини ХІХ ст., Наталя Колб розповіла про парламентську діяльність греко-католицького парафіяльного духовенства Галичини в 90-х роках ХІХ ст., аспірантка Іванна Черчович – про релігійне виховання жінок Галичини у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Співробітник Львівського музею історії релігії Іван Паламар за книгою споминів о. Олекси Пристая відтворив образи галицьких священиків на зламі ХІХ –ХХ ст. Молодий дослідник Дмитро Корбяк (Львівський національний університет ім. І. Франка) ознайомив із діяльністю о. Сильвестра Сембратовича у Львівському університеті. Об’єктом наукового інтересу іншої молодої дослідниці Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (м. Київ) Макевич Ірини стали дослідження українського духовенства XVIII ст. авторкою Меланією Бордун.
Щодо вивчення релігійного життя у Російській імперії учасники цьогорічної конференції (на відміну від попередніх років, де більша увага приділялась власне офіційній православній церкві) у своїх виступах зосередили увагу на становищі «іновірців». Білик Вікторія (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк) зосередила свою увагу на правових засадах функціонування Луцької греко-уніатської духовної консисторії, Моісєєнко Лариса (Красноармійський індустріальний інститут Державного вищого навчального закладу «Донецький технічний університет») – на старообрядцях в Україні ХІХ – на початку ХХ ст. Гостя із Білорусі Зянюк Раїса (Інститут історії НАН Білорусі, Мінськ) зробила цікаве повідомлення про становище римо-католицьких брацтв у західних губерніях Російської імперії вкінці VIII – початку XX ст.
Конференція показала, що серйозними центрами дослідження регіональної церковної історії також є обласні краєзнавчі музеї (далі – ОКМ). Зокрема Хіхлач Богдан (Вінницький ОКМ) вивчає релігійне становище на Поділлі наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст., Єсюнін Сергій (Хмельницький ОКМ) храми Римо-Католицької церкви у місті Кам’янці-Подільському та Кам'янецькому повіті Подільської губернії, Анцишкін Ігор (Нікопільський краєзнавчий музей) протистояння секти кисельовців та РПЦ в м. Нікополі на початку ХХ ст. Заслуговує а увагу виступ Гаухмана Михайла (Луганський ОКМ), який висвітлив цікаві аспекти ставлення Російської православної церкви до Першої Російської революції (1905 – 1907 рр.).
Із визначених напрямків виняток складає лишень виступ Івана Паславського (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, м. Львів), який запропонував розглядати церковну унію на зламі ХVІ – ХVІІ ст. у контексті двох візій: плану князя Костянтина Острозького і концепції єпископа Іпатія Іпотія, а також Лідії Кустарьової (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава), яка звернула увагу на особливості розвитку української духовної музики ХVІ-XVII ст.
У рамках роботи другої секції «Виклики ХХ ст.» науковці обмінювались найперше думками щодо становища церков в умовах радянського тоталітаризму і реалізації державної атеїстичної політики. Жвавий інтерес викликало повідомлення Татаринова Сергія (Українська інженерно-педагогічна академія, м. Донецьк) про антицерковні репресії радянської влади у 20 30-х роках на Донбасі. Дудка Лариса (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) зупинилась на проблемі підготовки кадрів антирелігійної пропаганди, Оніпко Тетяна (Полтавський університет економіки і торгівлі) – на драматичних подіях закриття Самсонівської церкви міста Полтави, Бережко Константин (Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, м. Феодосія) – на використанні спецслужб у боротьбі із Свідками Ієгови. Єгрешій Олег (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ) – відтворив соціальний портрет підпільного греко-католицького священика Ярослава Сірецького.
Іншим напрямком дослідження ХХ ст. є вивчення історії православної автокефалії. Цікавий фактичний матеріал про позицію митрополита Діонисія (Валединського) на Бернській загальнохристиянській конференції 1926 р. подав Андрій Кукурудза (м. Рівне), а Марина Хомич (Львівський національний університет ім. І. Франка) за матеріалами Державного архіву Рівненської області відтворила процес відродження Української автокефальної православної церкви у 1941-1943 рр.
Можна простежити тенденцію втрати інтересу до вивчення міжвоєнного періоду ІІ Речі Посполитої. Здебільшого науковці обирали окремі фрагментарні проблеми. Так Оксана Пасіцька (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, м. Львів) виступила із доповіддю про діяльність у 1929–1939 рр. Товариства українських греко-католицьких робітниць «Будучність» під покровом Пречистої Діви Марії; Яків Сислюк (Львівська комерційна академія) зробив спробу охарактеризувати виховний потенціал духовної спадщини митрополита А. Шептицького.
Колективним доробком Педича Василя (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу), Тельвака Віталія і Тельвак Вікторії (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка) став аналіз твору Михайла Грушевського «З історії релігійної думки на Україні». Виступ Барана Володимира (Міжрегіональна академія управління персоналом) присвячено релігійним аспектам «Чорноморської доктрини» Юрія Липи.
Жвавим обговоренням і дискусіями супроводжувалась робота третьої секції «Політологія, соціологія, філософія та етнологія релігії».
Чотири роки поспіль працює підсекція «Українська держава і церква», яка все більше привертає увагу правознавців та науковців з державного управління. У процесі обговорення дослідники ділилися своїми напрацюваннями у сфері державно-церковних відносин в Україні.
Основні параметри й найважливіші причини виникнення сучасної поліконфесійності українців Галичини та Львова проаналізував Андрій Юраш (Львівський національний університет ім. І. Франка).
Завжди глибокі аналітичні дослідження сучасних релігійних процесів презентують на конференції корифеї наукової думки Анатолій Колодний і Людмила Филипович (відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України).
Заслужений діяч науки України А. Колодний виступив із фундаментальним аналізом сучасної інституалізації мусульманства в Україні. Охарактеризувавши шість мусульманських центрів в Україні, професор визначив особливості сучасного процесу, у якому на відміну від останнього десятиліття ХХ ст., коли інституалізація ісламу в Україні відбувалася за територіальним та етнічним поділом, сьогодні виникають нові зареєстровані і незареєстровані державою мусульманські структури шляхом «відпачкування» від старих. Людмила Филипович розглянула природу сучасного релігійного фундаменталізму, з фокусом на католицькі і православні випадки, обґрунтовуючи, що вони є відповіддю на модернізацію (поширення надто новаторських віросповідних ідей чи концепцій) та секуляризацію релігії.
Зацікавлення викликала порушена Устимом Хаварівським (Львівський державний університет внутрішніх справ) проблема державної системи обліку релігійних організацій в Україні, зокрема після правових нововведень у релігійне законодавство. Учасники секції намагались розв’язати питання, чи зможе реєстрація конфесій відтворити об’єктивну ситуацію, чи потрібен у державі відповідний орган державної влади у сфері релігії. Правник профкому «Лукор-Карпатнафтохім» (м. Калуш Івано-Франківської обл.) Анатолій Дутчак порушив питання правового регулювання власності релігійних організацій.
Василь Пасічник (Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України) розкрив роль духовного виміру української національної ідеї у подоланні моральної кризи суспільства. Ним запропоновано концепцію національної ідеї України як «нового Єрусалиму», яка неоднозначно була сприйнята присутніми. Олексій Халецький (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького) показав, як у пошуках соціально-духовних чинників розвитку знаходить подальший розвиток у сьогоденній науково-філософській соціально-культурній парадигмі давня «метафізика світла», що проголошує єднання з Богом через духовне перетворення, тобто просвітлення.
У пошуках відповідей на моральні виклики сьогодення актуально звучав виступ Валерія Стеценко (Львівський національного університету ім. І. Франка), у якому охарактеризовано особливості розвитку томістичної традиції в творчій спадщині відомих представників української греко-католицької філософської та богословської думки першої половини ХХ ст., зокрема А. Шептицького та Й. Сліпого. Василь Яременко (Хмельницький національний університет) проаналізував з релігієзнавчих, теологічних та історіософських позицій використання Шевченком євангельської історії у поемі «Марія».
Четверта секція «Сакральне мистецтво» працювала у форматі підсекцій 1) музейні колекції та реставрація; 2) іконографія, декоративне та прикладне мистецтво; 3) сакральні пам’ятки.
Науковці із Польщі Ева Корпиш (Інститут історії мистецтва Варшавського університету) і Кшистоф Корпиш (Головна школа сільського господарства) проаналізували колекцію скульптурних надгробків, що знаходяться у філії Львівської галереї мистецтв в Олеськy, зокрема надгробки представників сімейства Гeрбypтів XVI ст. з костелу y селі Cкeлiвкa (раніше Фельштин), поблизу Самбора. Аліна Беліловська навела найбільш цікаві приклади реставраційної роботи, виконаної в період 1990-2000 рр. реставраторами Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника для музеїв України, а її колеги з цієї ж установи продемонстрували склад та послідовність реставраційних заходів культових речей: Віталій Курлов окладу ХVІІ ст. і Оксана Бєлак ікони «Перенесення мощів Св. Миколая» кінця XVIII - початку XIX ст. Володимир Магінський (реставраційна майстерня сакрального мистецтва Національного заповідника «Замки Тернопілля») розповів про реставрацію ікони «Св. Великомучениця Варвара»
Павленко Алла (Російський державний технологічний університет «МАТИ» ім. К. Е. Ціолковського, м. Москва) представила результати своїх досліджень творчості одного з російських придворних художників-«живописців» Збройної палати – вихідця з України Станіслава Лопуцького, що виконав чимало замовлень для царя Олексія Михайловича.
Цікавим є доробок дослідників іконографії, декоративного та прикладного мистецтва. Так Володимир Карелін (Національний мистецький музей Республіки Білорусь) і Миколай Мельников (Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі) продемонстрували фото образів св. Йосифа, зафіксовані ними під час наукових експедицій і провели статистичний і порівняльний аналіз за часом їх створення та поширеністю. Михайло Будзинський (Інститут прикладної полоністики Варшавського університету) зупинився на характеристиці модерністських розп’ять Ісуса Христа. Інша білоруська колега Світлана Бяляева (Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі) розповіла про орнітоморфні мотиви в декорі білоруського народного житла. Бакович Олена (Львівська національна академія мистецтв) визначила особливості структурного вирішення пристінних бічних та запрестольних вівтарів храму св. великомучениці Параскеви, розглянула їх живопис у контексті іконописних тенденцій другої половини XVIII ст. на Західному Поділлі. Ольгою Брель («Музей Б.Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин») здійснено огляд історії гаптарства в Україні, досліджено гаптовані ікони, зроблено спробу атрибуції та датування цих ікон.
Олена Дяків (Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника) розповіла про надгробкову пластику Теребовлянщини. Христина Ковальчук (Національний університет «Львівська політехніка») на прикладі памяток історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар» у Львові проаналізувала застосовані в оформленні надгробків засоби художньої виразності відповідно до призначення меморіального об'єкта як одного з компонентів поховальної обрядовості.
Петро Зборовський (дитяча музична школа м. Турка Львівської обл.) своїм виступом звернув увагу на дзвонарські звичаї у парафіях Турківського району та охарактеризував деякі види церковних дзвонів.
Богдан Литвин (Львівський музей історії релігії) представив результати своїх досліджень історії походження малих недіючих органів Львова та розглянув можливості їх відновлення і використання.
Обговорювались і прикладні питання використання сакральних пам’яток. Зокрема Софія Каськун (Музей «Жовківський замок» Львівської національної галереї мистецтв), розглянувши історичні передумови створення та розміщення в сакральному просторі батальних полотен «Битва під Клушино», «Битва під Хотином», «Битва під Віднем», «Битва під Парканами», порушила дискусійне питання щодо їх експонування у костелі чи у музейній експозиції. Олена Жукова (Харківська державна академія культури) розповіла про свої дослідження старовинного Святогірського монастиря Донецької області та можливості його використання як значного музейно-туристичного центру. Віктор Гусєв (Севастопольський інститут банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України) продемонстрував складний шлях створення духовно-матеріальних християнських пам’яток культури Севастополя як ідейно-патріотичного та меморіального символу міста-героя.
Висловлюємо жаль, що цього року не всі науковці, які подали до збірника свої наукові статті згаданої тематики, змогли взяти участь у конференції через небажання керівництва їхніх установ відпускати з роботи або через брак власних коштів на відрядження.
Готуємось до наступної ХХІV конференції. 2014 ювілейний рік, пов'язаний із двома світовими війнами: початком Першої світової війни 1914 р. та завершенням військових операцій на території України у Другій світовій війні 1944 р. Пропонуємо релігіє знавцям розглянути ці трагічні події у морально-етичному вимірі під гаслом «Пам'ять, покаяння, прощення». Окрім того, у 2014 р. ще дві ювілейні дати: 200 років з дня народження видатного українського письменника Тараса Шевченка і 70 років пам’яті митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Духовна спадщина двох геніїв очікує свого переосмислення сучасниками. До нових пошуків, до праці, шановні колеги!
Олександра Киричук,
Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії