У Львівському музеї історії релігії для відвідувачів знову відкриють підземелля колишнього Домініканського монастиря.
     Вже цієї суботи, 4 липня, львів’ян і гостей міста запрошують відчути подих цих таємничих приміщень, в яких молилася княгиня Констанція і відбувала покарання польська красуня Гальшка Острозька.
     Експозиція підземелля представлена на банерах, з яких відвідувачі зможуть дізнатися історію заснування Домініканського ордену, про постать Домініка, відомих теологів-домініканців. Про втрачені святині Львова розповість мультимедійна презентація, на якій можна побачити і пізнати про святині, які не збереглися, або ж були знищені нацистами під час II світової війни. Вартий уваги дерев’яний водогін XVIII століття, віднайдений у внутрішньому дворику Музею під час ремонтно-будівельних робіт. Цікавою є фігура монаха, який молиться до чудотворної ікони Богородиці Провідниці (Одигітрії). У підземеллі знаходиться і найстаріший прангер (стовп ганьби) у Львові.
     В одній із підземних кімнат виставили постійну експозицію «Легенди. Живопис на склі». Це погляд сучасної львівської художниці Наталії Курій-Максимів на легенди про чотири місцеві храми різних громад.
     Отож, містика, загадкова атмосфера, цікаві історії і неймовірні відчуття чекають охочих побувати у таємничих лабіринтах підземелля Домініканського монастиря.

      Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

  26 червня у Львівському музеї історії релігії відбудась презентація нової виставки. 
 Це історія про родину чеського колоніста Йозефа Айґла. Він народився 1866 року у місті Поличка, що на сході Чехії. В результаті складних соціально-економічних й політичних відносин в регіоні багато людей покидає рідну землю, будинки та виїжджає на інші чужі далекі землі. 1885 року його батьки переселяються на Волинь. Йозеф Айґл живе у селі Семидубах, а з 1902 року і до закінчення Другої світової війни осідає в Уїздцях Чеських (зараз Здолбунівський район, Рівненської області). Працює теслярем, пасічником, будує вітряні млини за американською технологією, проповідує. Йозеф Айґл був взірцевим селянином, дбайливим господарем і зробив чималий внесок у розвиток культури цього краю.
 Сьогодні в Україні живе останній нащадок Йозефа Айґла – Ярослав Карп’юк. Він – онук Ольги, п’ятої дитини Йозефа Айґла (усього тринадцять дітей). Інші нащадки великої родини живуть у Чехії, США, Канаді.
 Ярослав Карп’юк працює журналістом у Службі моніторингу британської телерадіомовної корпорації BBC. Із 2015 до 2018 року служив спочатку строковиком, а потім за контрактом у Збройних Силах України.
 Виставка у Львівському музеї історії релігії – це «виставка історії мого прадідуся, члена баптистської громади, його родини, яка понад шістдесят років жила на Волині», – ділиться спогадами Ярослав Карп’юк. На основі світлин із сімейного архіву, документів організатори намагалися показати долю талановитих людей, які завдяки своїй працьовитості, підприємливості, інтелігентності залишили по собі вагомий слід на українських землях.
 В експозиції представлено Євангеліє чеською мовою, хрест з чеського цвинтаря. Цікавими є фотографії Йозефа Айґла з дружиною Емілією, родини Карп’юків: Ольги, Онісіма, синів Самуїла (батька Ярослава Карп’юка), Йосипа, млина рідкісної конструкції з людьми на ньому.
 Виставку організовано спільно з Українсько-чеським товариством імені Франтішка Ржегоржа (керівник Ярослав Карп’юк), Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, Музеєм Миколи і Корнила Устияновичів.
 Виставка триватиме до кінця літа.    

     Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос» поповнилося новими книжковими виданнями.
     Протягом минулого року побачили світ науковий щорічник «Історія релігій в Україні: актуальні питання» (публікуються наукові дослідження учасників конференцій «Історія релігій в Україні»), науково-популярне видання «Вісник» (знайомить з історичними постатями, науковими дослідженнями, музейною справою), інформаційно-художнє видання «Художні виставки 2015-2019». Про світський, чернечий та тюремний періоди життя Климентія Шептицького розповідається в альманасі «Блаженний Климентій Шептицький», який підготував Інститут релігієзнавства, філія Львівського музею історії релігії, до 150-літнього ювілею преподобномученика. Зацікавлених історією стародавнього світу чекає каталог «Колекція античних старожитностей Львівського музею історії релігії» наукового співробітника музею Вадима Артюха. Про «Ритуальне юдейське срібло з фондів Львівського музею історії релігії» і «Сакральний простір юдаїзму» підготував Максим Мартин, а Лідія Савчук каталогом «Антимінси. Збірка Львівського музею історії релігії» започаткувала вивчення антимінсів з музейної збірки, їхніх графічних сюжетів, імен ієрархів, які їх освячували, та країн, де вони побутували. Науковці Інституту релігієзнавства Олександра Киричук, Ірина Орлевич у книзі «Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному, культурному та релігійному життя українців Галичини» висвітлили діяльність Львівського Ставропігійського інституту.
     З нагоди 110 річниці від дня народження Богдана-Ігоря Антонича наукові співробітники Музею-садиби Антоничів, філія Львівського музею історії релігії, підготували альбом «Кольоровий вірш Антонича», «Вибрані твори Богдана-Ігоря Антонича «О, поезіє щоденних наших справ...», «Календар 2019», а професор Познанського університету Володимир Василенко спільно з музеєм перевидав літературознавче есе «Непогасна зоря Антонича».
     Видавництво виготовило чимало іншої друкованої продукції: банери, афіші, буклети, запрошення, листівки…
     Видання стануть у нагоді історикам, краєзнавцям, й усім, хто цікавиться історичним минулим і сучасними проблемами розвитку музейної справи в Україні.

                                                     Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

     Довідково. Видавництво «Логос» засновано 1990 року. Протягом цього часу вийшло чимало видань: збірники міжнародних конференцій, монографії, твори художньої літератури, методична література, вісники, мистецькі альбоми, альманахи, каталоги, путівники, газетні та дитячі видання тощо.

  19 листопада о 16 годині Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії – презентує альманах «Блаженний Климентій Шептицький. 150 років від дня народження». У збірнику вміщено статті, які висвітлюють світський, чернечий і тюремний періоди життя Климентія Шептицького. До створення видання долучилися отці Юстин Бойко і Севастьян Дмитрух, науковці Іван Матковський, Олег Проців, Руслана Бубряк, Олександра Киричук, Галина Стернюк. Завдання укладачів – донести і показати молодому поколінню, яке виросло в незалежній Україні, але «побачило весь моральний упадок нуворишів-скоробагатьків та фальшиву релігійність посттоталітарних політичних діячів, чистий і святий зразок благородної людини, яка б своїм подвижництвом, своєю працею, своїм праведним життям і навіть своєю мученицькою смертю стала світочем та основою, на якій можна відбудувати релігійне і духовно-національне життя», – наголосив у своїй статті до альманаху «Великий святий Української греко-католицької церкви архімандрит Климентій Шептицький» отець Севастьян Дмитрух.
 Презентація альманаху відбудеться у великій виставковій залі Львівського музею історії релігії, де працює виставка ««Граф у монашому каптурі. Блаженний отець Климентій Шептицький».
 Серед гостей – архієпископ і митрополит Львівський, владика Ігор Возьняк, ігумен Свято-Успенської Унівської лаври отець Ілля Мамчак.

       Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

  24 жовтня о 12 годині у Львівському музеї історії релігії відбудеться
науковий семінар. Мета заходу – показати ставлення громадськості Західної України до штучно організованого голоду на землях радянської України 1932–1933 роках, інформувати про факт гуртування українців Галичини для допомоги «Великій Україні».
 У семінарі візьмуть участь відомі історикині: кандидатка історичних наук старша наукова співробітниця Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка Ліліана Гентош (доповідь "Ставлення митрополита Андрея Шептицького до трагічних подій Голодомору 1932-33 рр.") і кандидатка історичних наук, завідувачка відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Мирослава Дядюк (доповідь "Мілена Рудницька. Правда про Великий Голод"). 

     P. S. У Музеї експонується науково-публіцистична банерна виставка «Надія наша в Бозі», яка приурочена до Дня пам’яті жертв Голодомору і надана Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору». Оглянути виставку можна до 27 жовтня.