Категорія: Новини

У Львівському музеї історії релігії відкрили виставку класика і творця українського мистецтва другої половини XX – початку XXI століть, народного художника України, лауреата Шевченківської премії Володимира Патика «Збережена таїна прадавньої культури».
В основі виставки – портрети, натюрморти, пейзажі, зроблені художником у численних творчих подорожах, абстрактні композиції, графіка. Організатори представили світлини Володимира Патика з відомими особистостями: Миколою Колессою, Іваном Драчем, Євгеном Безніском, Борисом Возницьким, Романом Лубківським, Богданом Ступкою, Володимиром Овсійчуком, Любомиром Крисою, іншими. Цікавими є орнаменти писанок. Ці ескізи-замальовки зроблені з великодніх писанок. «Він (Володимир Патик – Авт.) на Великдень ходив по церквах і змальовував всі ці значки. Він збирав усе це докупи… Він хотів, щоб та ниточка, яка вилася з давніх-давен до нас не перервалася», - розповіла дружина художника Романа Патик.
В офіційному відкритті виставки взяв участь голова Львівської ОДА Максим Козицький. Він зауважив, що ще у 10 – 12 років відкрив для себе Володимира Патика. «Для мене «Карпати», намальовані Патиком, це і є Карпати. Мені навіть не потрібно туди ходити. Я дивлюся на цю роботу і я в Карпатах. Я дивлюся на «Крим» і я в Криму. Я дивлюся на «Квіти» і чую їхній запах. Я рідко таке знаходив в інших художниках. А в Патику в мене це є», –додав очільник.
На відкритті виставки були люди, які добре знали митця, які вчилися у нього, спілкувалися з ним, дискутували, разом творили львівське мистецьке середовище. Серед промовців – проректор з наукової роботи НАМ України, знаний львівський художник Роман Яців, академік НАМ України Андрій Бокотей, ексдиректор Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Борислав Рибак. Роман Яців розповів про Володимира Патика, як людину, «яка була квінтесенсією культурного мистецького середовища, інтелектуального життя». «Він конструював цей образний світ питомими характеристиками свого емоційного відчуття. А сам темперамент надзвичайно яскраво виразився в способі організації мистецького середовища в живописі або графіці… Тому ця виставка нагадуватиме нам, що Володимир Патик продовжує реформувати мистецьку сферу вже в XXI столітті, тому що його щирість, його безпосередність є найважливішим аргументом того, що мистецтво буде розвиватися в нових формах навіть всупереч новітнім технологіям», – зазначив Роман Яців.
Про Володимира Патика експресіоніста, реаліста, абстракціоніста, про драматичного і реалістичного, трагічного і веселого, бадьорого, жвавого, для якого «кольори життя знакові, значущі і завжди мають свій сенс…, а домінантною основою є правда, життєва достовірність зауважена, пережита і запропонована митцем глядачеві», – розповів на відкритті виставки академік НАМ України Любомир Медмідь.
На завершення відкриття виставки прозвучала музична композиція “Ave Maria” у виконанні викладачів Львівської музичної академії мистецтв імені Миколи Лисенка Антоніни Лісогорської й Олени Мозіль.
Оглянути і насолодитися колоритними, яскравими, сповненими світла роботами Володимира Патика і мимоволі перенестися у неповторний і такий рідний український край відвідувачі й гості музею зможуть до 7 червня.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Категорія: Новини

20-21 травня у Львівському музеї історії релігії відбудеться ХХХІ Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Інститутом релігієзнавства – філією Львівського музею історії релігії за участі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та відділу нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України. У заході прийматимуть участь дослідники з України, Польщі, Литви й Білорусі. В рамках конференції організовано Круглий стіл «До 220-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича».
Заплановано презентацію книг: Михайла Тершаківця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження», упорядником якої є Ф. Стеблій та О. Турій; науковим редактором – В. Мороз. Підготовлена у видавництві УКУ, видана у Львові в цьому році. А також книгу «Отець Іван Могильницький: повернення до парафії на початку ХХІ ст.», упорядниками якої є Кріль Михайло та Ірина Лапицька. Учасникам конференції буде презентовано галерею авторських ікон магістринь мистецтва Михасюк Ганни та Романчак Ольги «Новомученики УГКЦ».
Форум працюватиме у трьох секціях: “Релігійні процеси в історичному розвитку”, “Сакральні пам’ятки та символіка і міфологія у мистецтві”, “Сучасний стан релігійності в Україні”. Також до конференції видано два збірники: «Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”», «Історія релігій в Україні: актуальні питання».
Протягом двох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці представлятимуть результати своїх досліджень. Спільно працювати в режимі реального часу допоможе застосунок Zoom.

Ірина Орлевич – в. о. директора Інституту релігієзнавства
(філія Львівського музею історії релігії)

Категорія: Новини

Святкуємо разом.
18 травня світова музейна спільнота відзначає Міжнародний день музеїв. Тема цьогорічного святкування – «Майбутнє музеїв: відновлення і переосмислення».
До свого професійного свята, в умовах адаптивного карантину, готується разом зі своїми філіями Львівський музей історії релігії: презентації і перегляди виставок, мистецькі зустрічі, майстер-класи, пізнавальні квести, пленери, концерти. Заходи проходитимуть протягом тижня.
Уже цієї неділі, 16 травня, музей «Староскварявський іконостас XVI– XVIII століть» презентує виставку живопису і графіки Миколи Опанащука «Душі моєї храм». Майстриня Ольга Мандрик покаже свої гердани, джгути на виставці «Весняна рапсодія» (19 травня).
Різноплановою буде програма заходів саме у Міжнародний день музеїв. Палац Потоцьких (Червоноградська філія) запрошує на відкриття розділу «Грошовий обіг Кристинополя» постійно діючої виставки «Історія Кристинополя у XVII-XX століттях», практичне заняття гончара Сергія Івашківа із червоноградськими учасниками проєкту «Горна державності. Громадянська освіта для молоді через історію ремесел». Зафіксувати певну мить сьогодення шахтарського краю запропонують місцевим митцям на пленері «Краса Прибузького краю». Варто побувати на представленні «Концепції розвитку парку біля палацу Потоцьких у Червонограді».
Сокальська філія «Людина. Земля. Всесвіт» представить своїм гостям виставку Ольги Ровецької-Назар «Писанковий світ Ольги Ровецької». Цікавим буде майстер-клас «Невідоме про невідоме» з Яною Шевчук-Мигасюк. Мисткиня ознайомить зі своїми ляльками-мотанками на виставці «Сакральна Україна».
«Музейна вітальня» Бортятина чекає своїх шанувальників на виставці скульптури і живопису «Творча весна», вікторині, поетичних читаннях. Захід відбудеться під назвою «Мов піна на питві краси – гірке мистецтво…» (Богдан-Ігор Антонич). Для учнів місцевої школи проведуть майстер-клас з живопису «Весна, неначе карусель…», по закінченні якого школярі говоритимуть на тему «Яким би я хотів бачити сучасний музей». Пофантазувати, поринути у світ доброго, прекрасного покличуть найменших відвідувачів Музею-садиби родини Антоничів. Їх чекає майстер-клас «Аплікація: «Метелик полум’яний».
Протягом Міжнародного дня музеїв відвідувачам і гостям Львова запропонують кураторську екскурсію виставкою «Києво-візантійська традиція: образ і пам’ять», взяти участь у відкритті банерної виставки «Крим. Народ. Історія. Сучасність» (до річниці депортації кримськотатарського населення з Криму), насолодитися неперевершеними роботами відомого львівського художника Володимира Патика на виставці «Збережена таїна прадавньої культури».
Завершальним акордом святкувань у Львівському музеї історії релігії – 22 травня – стануть квести підземеллями музею і по місту.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Категорія: Новини

До річниці депортації кримських татар науковці Львівського музею історії релігії презентують банерну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». Відкриття – 18 травня, о 14 годині, на площі Музейній, 1.
Мета виставки – показати історичний процес формування на півострові нового етносу кримських татар, привернути увагу до їхньої історії, культури.
Виставка складається з 11 банерів, кожен з яких присвячений окремій темі: етногенез кримських татар, мова, роль ісламу, культура, народні вірування, інші. Приділено увагу відродженню народних традицій: вишивці, ювелірному мистецтву, кераміці. Про політичних і культурних діячів XIX–XX століть, а також всесвітньо відомих представників кримськотатарського народу сучасності розповідає заключний банер.
Відвідувачеві покажуть світлини Ханського палацу у Бахчисараї – єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури. Інтер’єри мечеті, соколиної вежі, головної брами, мавзолею, суду, будівлі офіційного призначення розмістять на зворотній стороні банерів. Усі роботи – з приватної колекції професійних фотографів, кримчан (з 2014 року живуть у Львові) Вікторії Темної й Ігоря Сальнікова (співробітник Львівського музею історії релігії).
Зважаючи на карантинні обмеження працівники музею потурбувалися, щоби виставку можна було побачити в режимі онлайн. Тому розмістять її віртуально, зокрема на офіційній сторінці ЛМІР.
Куратор виставки – Ульвіє Аблаєва, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник музею.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Категорія: Новини

     12 лютого у Львівському музеї історії релігії презентували виставку "Вікно в інший світ. Цаклі з колекції Львівського музею історії релігії".
     Цаклі ("карточки для посвят") – мініатюрні прямокутні зображення виконані на полотні, картоні, тонких листках гімалайської слюди мінеральними фарбами, аквареллю. Іноді такі малюнки вирізали на дощечках, а потім друкували на папері чи тканині.
     На цаклях зображали Будд, святих, божества, демонів, а також атрибути й символи, щоб краще розуміти певний ритуал або ж цикл вчень. Головним принципом "карточок для посвят" є закон: одна картинка – одне зображення божества чи символу. Відомо, що для ритуальної посвяти чи поховального обряду художники готували від десяти до сотні таких буддійських карточок. Цаклі використовували при будівництві монастиря, для перенесення вівтаря, вони замінювали ритуальні об’єкти, які важко створити. Їх носили як обереги на шиї у спеціальних молитовних коробочках – гау. Цаклі слугували опорою вірянину на шляху до вдосконалення, були для нього помічниками і захисниками у повсякденному житті. Найбільше їх застосовували у тибетському живописі, а згодом у живописі Монголії, Бурятії.
     На виставці у Львівському музеї історії релігії представлено 64 зображення іконок-карток. Роботи зберігаються у групах "Живопис", "Графіка". Їх датують періодом XIX-XX століть. Середні розміри – 6 х 7 см. Значну частину малюнків передав на постійне зберігання до Музею патріарх українського і львівського колекціонерства Іван Гречко. Серед них – "Дарування білим слоном чаші з ліками", "Зерна гірчиці – сприятлива субстанція", "Сім скарбів Чакравартіна", "Дарування богинею ліків", інші.
     Організатори мають на меті ознайомити з історією, різноманітністю й технологією тибетського живопису, розкрити значення цаклі у давньому виді мистецтва індійської культури.
     Куратор виставки – Володимир Гарбузюк, старший науковий співробітник. Виставка чинна протягом місяця.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР